Одного разу
разу, мені захотілось зробити щось нове, те що я не робила раніше. Мені
приходило багато різних ідей, але всі вони були якісь не такі. Не такі як
треба, бо мені хотілось щось для душі, і не тільки для себе. Таке щось, щоб
донеслось до всіх, і до кожного зокрема.
Не так давно я зустріла чудову дівчину, подругу,яка надихнула мене написати
книгу. Я не знала, який буде сюжет цієї книги, але я точно знала якою буде
головна героїня моєї історії. Раніше я ніколи не писала, щось на кшталт цього.
Але завжди мріяла, думала про це. Але мені здавалось, що ще не час, не вистачає
життєвого досвіду, думок, та сил. Проте, мені катастрофічно не вистачало чогось
нового. І от все таки є такі люди,
які нас
надихають, додають життєвих сил, прагнення до чогось нового.
Вона не така
, як усі. Вона інша. Вона виділяється з поміж маси сірих людей, своєю
надзвичайно гарною посмішкою. Яка дарує радість, та втіху. Вона гарна, добра,
талановита, весела…А особливо весела. З нею ніколи сумувати. Вона дарує кожному
чудовий настрій та посмішку. Вона така яка вона є. Їй не потрібно бути схожою
на когось, наслідувати когось. Їй це не потрібно, бо вона завжди залишається
собою. І це її головна родзинка. Найголовніше це те, що вона життєрадісна. В наш
час мало людей, які просто насолоджуються житям, та беруть з нього тільки найкраще.
Але вони є , і вона одна з них.
Вона ніколи не відмовить у допомозі. Вона завжди підтримає, та вислухає, дасть
добру пораду. У ній зібрані тільки
хороші якості. Я ніколи не бачила її сумною. Та я цього і не хочу. Вона не
звертає уваги на всілякі дрібниці, негаразди. Вона знає, що все що не робиться,
робиться на краще. Вона завжди крокує вперед тільки з посмішкою, залишаючи все
погане і негативнее позаду.
Я хочу щоб читачі моєї книги, завжи були життєрадісними,
та брали від життя тільки найкраще. Та вміли залишати все погане позаду, та
зустрічали кожнен новий день з посмішкою, як вона…
Комментариев нет:
Отправить комментарий